Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/128/14

А/800/223/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Васильченко Н.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання: Антипенко В.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача ЦВК - Чернюк С.О., Рахнянського Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2014 року у справі № 875/128/14 за позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови в частині, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив:

- постанову Центральної виборчої комісії від 24 вересня 2014 року в частині, що стосується ОСОБА_2 про відмову в реєстрації його кандидатом у народні депутати України як самовисуванця в одномандатному виборчому окрузі № 17, - скасувати;

- зобов'язати Центральну виборчу комісію здійснити розгляд виправленої ОСОБА_2 заяви про реєстрацію кандидата у народні депутати України, поданої 25 вересня 2014 року, в сукупності з раніше наданими документами, що долучалися до заяви від 19 вересня 2014 року та винести нове рішення про реєстрацію кандидата у народні депутати України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року позовну заяву в частині скасування постанови Центральної виборчої комісії від 24 вересня 2014 року в частині, що стосується ОСОБА_2 про відмову в реєстрації його кандидатом у народні депутати України як самовисуванця в одномандатному виборчому окрузі №17 - залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року його позовна заява до Центральної виборчої комісії в частині щодо зобов'язання Центральної виборчої комісії здійснити розгляд виправленої заяви про реєстрацію кандидатом у народні депутати України, поданої 25 вересня 2014 року в сукупності з раніше наданими документами, що долучалися до заяви від 19 вересня 2014 року та винесення нового рішення про реєстрацію кандидата у народні депутати України була залишена без руху, а позивачу запропоновано до 01 жовтня 2014 року до 09 год. 00 хв. усунути недоліки поданої ним позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року позовна заява до Центральної виборчої комісії в частині щодо зобов'язання Центральної виборчої комісії здійснити розгляд виправленої заяви про реєстрацію кандидатом у народні депутати України, поданої 25 вересня 2014 року в сукупності з раніше наданими документами, що долучалися до заяви від 19 вересня 2014 року та винесення нового рішення про реєстрацію кандидата у народні депутати України - повернута позивачеві.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року скасовано, справу №875/14/10/9103 направлено для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

04 жовтня 2014 року позивачем подано заяву про зміну предмету позовної заяви від 30.09.2014 року, в якій останній просив доповнити позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 30.09.2014 року наступною вимогою:

- зобов'язати Центральну виборчу комісію здійснити реєстрацію ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, на підставі заяви поданої 25 вересня 2014 року в сукупності з раніше наданими документами, що долучалися до заяви від 19 вересня 2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що станом на 25 вересня 2014 року йому не було відомо про винесену постанову від 24 вересня 2014 року №1121 і про це також не було повідомлено відповідачем в момент прийняття від позивача виправленої заяви від 25 вересня 2014 року, що, на думку позивача, є грубим порушенням частини 2 статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-IV та призвело до безпідставного не розгляду його виправленої заяви від 25 вересня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2014 року позов частково задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо не розгляду поданої заяви позивача від 25 вересня 2014 року про реєстрацію кандидатом у народні депутати України та зобов'язано Центральну виборчу комісію розглянути заяву. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено з підстав не розгляду заяви позивача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ЦВК звернулася до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначено, що су д першої інстанції залишив поза увагою, що заява позивача від 25 вересня 2014 року подана після закінчення строку, визначеного законом для розгляду його заяви від 19 вересня 2014 року, на протязі якого позивачем не використана можливість виправлення заяви на заміну раніше поданої, крім того ЦВК листом надано відповідь на заяву від 25 вересня 2014 року.

В письмових запереченнях до суду апеляційної інстанції представник позивача наполягав на тому, що ЦВК не виконало вимоги закону не розглянувши заяву від 25 вересня 2014 року, а додані відповідачем до апеляційної скарги документи були відсутні під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити її у повному обсязі; позивач та його представник - проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представників відповідача, позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 19 вересня 2014 року ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-IV було подано до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування та реєстрацію останнього кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №17 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, а також інші документи.

За результатами розгляду поданих документів постановою Центральної виборчої комісії від 24 вересня 2014 року №1121 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України » позивачу відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі №17.

Постанова Центральної виборчої комісії від 24 вересня 2014 року №1121 в частині відмови в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України мотивована тим, що заява ОСОБА_2 про самовисування не містить зобов'язання у разі обрання його депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, або зазначення, що така діяльність ним не здійснюється, що є порушенням вимог пункту 2 частини 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-IV.

25 вересня 2014 року позивач, з метою долучення до раніше поданого пакету документів, подав до ЦВК виправлену заяву про самовисування у народні депутати, супровідний лист та копію сторінок паспорту.

Листом від 27 вересня 2014 року ( вихідний номер 21-30-4268) членом Комісії надана відповідь на заяву від 25 вересня 2014 року, в якій зазначено, що документи подані позивачем 19 вересня 2014 року розглянуті та прийняте відповідне рішення комісією 24 вересня 2014 року, з посиланням на неможливість заміни окремих документів для реєстрації після прийняття рішення Комісією.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо не розгляду поданої заяви від 25 вересня 2014 року про реєстрацію кандидатом у народні депутати України та зобов'язання Центральної виборчої комісії розглянути заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було вчинено передбачених законом дій щодо розгляду заяви позивача від 25 вересня 2014 року.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду попередньої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно із пунктом шостим статті 19 цього Закону ЦВК реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог статей 55, 59 Закону № 4061-IV Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати у відповідному окрузі за умови отримання нею визначених документів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях. Порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії, а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.

Регламент Центральної виборчої комісії, а також інші акти Комісії, зазначені у частині третій цієї статті, приймаються Комісією і затверджуються її постановами.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" визначено порядок подання звернення до Комісії.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" заяви та скарги, подані до Комісії, розглядаються у порядку, встановленому цим та іншими законами, а також Регламентом Центральної виборчої комісії. Заяви та скарги, які подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п'яти днів з дня надходження заяви або скарги, якщо інший строк не встановлено відповідним законом України про вибори або референдуми.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону заява, подана до Комісії, за дорученням Голови Комісії або одного із його заступників попередньо розглядається членом Комісії.

Законом передбачено, право члена комісії за підсумком попереднього розгляду заяви надати рекомендацію Комісії розглянути заяву на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви.

Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.

Відповідно до статті 22 Регламенту Центральної виборчої комісії, затвердженого Постановою від 26.04.2005 року № 72 (далі - Регламент) член Комісії вивчає порушені у зверненні питання та готує пропозиції щодо його розгляду. За підсумками розгляду звернення член Комісії доповідає Голові Комісії щодо доцільності внесення питання на розгляд Комісії. У разі визнання такої доцільності цей член Комісії готує відповідний проект постанови, до якого долучає всі необхідні документи та матеріали, а також перелік осіб, які повинні бути викликані (запрошені) на засідання Комісії.

Статтею 23 Регламенту визначено, що скарга з питань, що відноситься до компетенції Комісії, подана до Комісії в установленому порядку, розглядається на засіданні Комісії. За підсумком розгляду скарги Комісія приймає відповідне рішення. Якщо звернення не потребує прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або у випадках, передбачених законом, заступник Голови Комісії може надати відповідь заявнику від свого імені.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що надання відповіді листом від 27 вересня 2014 року членом ЦВК Ю.Швець на заяву, подану позивачем до ЦВК на виправлення недоліків по раніше поданій заяві, але вже розглянутій Комісією у відповідності до вимог статті 59 Закону, свідчить про відсутність бездіяльності ЦВК щодо розгляду заяви, тому дійшла висновку про правомірність дій Центральної виборчої комісії, відтак відсутність підстав для задоволення позову .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2014 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: